SergeTkach

Так як стиль повторювання фраз притаманний 4 річним дітям, то поясню, щоб було зрозуміло для дитячого рівня пізнання. Ваш замовник, коли купив модуль, тоді приєднався до оферти форуму та до ліцензійної угоди, яка описана на сторінці модуля. Якщо ж Ваш замовник не купував, а просто вкрав, тоді Він згідно закону не мав прав на використання того модуля. Але, як Ви і сказали, це НЕ ВАШЕ коло відповідальності. Це виключно відповідальність власника сайту. До прикладу, якщо власник квартири віджав її у когось незаконним способом, то майстер з ремонту не стане запитувати договір куплі-продажу.

А Ви і є той крадій, який розповсюджує мої модулі, чи на що Ви натякаєте? Що типу у вас немає зобов'язань переді мною, і саме тому Ви розповсюджуєте мої твори?

Вказати кількість від 0 до 0 у фільтрі

Тоді можна сказати, що картина не є незалежним твором, бо без стіни забудовника вона не зможе виконувати свою функцію — висіти на стіні. А це вже пряма залежність, тому всі художники мають безкоштовно роздавати свої картини на вимогу забудовника. Я правильно розумію ідею? Чи може правильніше сказати, що, якщо художник не виробив олію та краску самостійно, не виробив полотно та не вигадав свого власного методіку малювання, то його робота значіть, є похідною від виробника краски? Хоча, можливо все ж таки від виробника полотна. Тут вже можна дискутувати.... Чи все ж таки, методи роботи, засоби і тп не впливають на авторське право, як це визначено в законі?

Де тісний зв'язок чи спільна пам'ять описана в законі? Правільно - ніде! Де я заключив угоду з Данієлем про приєднання до його умов і тим самим відторгнув свої права? Ніде. Я почав працювати з Опенкарт по замовленню конкретного замовника (не правовласника опенкарту), з яким в мене була угода. Можливо то навіть можна назвати "службовий твір", але точно, що мене не наймав Даніель. В мене є читкі правовідносини з користувачем, але немає правовідносин з OpenCart LTD (чи як воно там офіційно називається та компанія). З програмою угоди (договори) не вкладають, їх вкладають з правовласниками. Тому, якщо я на замовлення клієнта мав справу з опенкарт, це не означає, що погодився з умовами опенкарт. Я погодився з умовами замовника. А в нього, відповідно, немає прав на опенкарт, є лише дозвіл на використання.

Ту ще питання, чи є в самому OpenCart багато коду, якій ліцензований за GPL? А то раптом там виявиться, що частина коду з Codeigniter, а частина з декількох інших фреймворків, у яких ліцензія MIT...

Не знаю поперло чи ні, але крадії в найближчі дні отримають перші квіточки. А потім, дасть бог, будуть ще й ягідки. Поки що це виглядає ось так. Нехай поки що гадають, що їх чекає. Але сюрпризи точно будуть.

Якщо GPL законна в контексті розширень та/або шаблонів, чому Automattic, якій полюбляє судитися, не пішов у суд в конфлікті з Envato? От чому? Вони врегулювали конфлікт тим, що Envato дозволив авторам обирати GPL, якщо вони цього хочуть. У адептів GPL просто немає шансів у суді, і вони, вочевидь це розуміють, тому вони чинять будь який тиск там, де мають владу, - на власних маркетплейсах, але не йдуть з цього приводу до суду.

Якщо Opencart ліцензований під GPL - це справа правовідносин Даніеля та користувача. Я зі своїм користувачем маю іншу угоду, яка має більшу юридичну силу, і нічого спільного з GPL вона не має.

Дуже дивно, коли ліцензія, яка наче розповідає про свободи, насправді обмежує авторів розширень в їх законних авторських правах... Це виглядає дещо незаконно, адже я не давав своєї письмової згоди на відторгнення майнових прав. А сліпа віра в постулати GPL нагадує секту. Я вже наводив приклад деяких адептів, які самі не знають що до чого, але свято "вірять", тому вони класти хотіли на інші аргументи.

Де в законі є щось про спільне виконання та наслідування згідно ООП? В законі є про набір інструкцій і є про "немає захисту для методів роботи". Чи Ви сприймаєте лише сектанське вчення, без будь якого критичного аналізу? В біблії теж написано, що жінка з ребра чоловіка. Але чи допомогає це якось доказовій медицині? Ні. Так само існування якогось постулату в GPL, не означає автоматично, що він законний.

Гугл просто взяв назви методів Java і зробив інше середовище, і це було ок.

Я розумію, що Вас шокує аргументована позиція та висвітлення фактів в стилі "прагнення об'єктивності". Ви не згодні з тим, що суперечить Вашій релігії. Але "Срав пес, перділи гуси" — це не дуже вагомий юридичний аргумент. Але, звісно ж, це лише моя суб'єктивна думка. Може суд все ж приймає такі "аргументи".

Ось ще знайшов цікавий момент в українському Цивільному кодексі: Стаття 638. Укладення договору ...Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду... Тобто юридично, ми можемо порівняти визначення термінів системного API та те, на які права претендують розробникі росширень в інших типових договорах. Тим самим це дозволить отримати більш менш різносторонню та врівноважену картину того, що є загальною практикою. От візьмемо перший ліпший Shopify, і що ми там побачимо? "Shopify API(і)" означає все програмне забезпечення, включаючи рутинні процеси, структури даних, класи об'єктів, протоколи, програми, шаблони, бібліотеки та інтерфейси, інтерфейси програмування додатків (API), набори для розробки програмного забезпечення (SDK), інструменти для розробників, технічну документацію, оновлення та інші пов'язані матеріали, незалежно від того, чи є вони матеріальними чи нематеріальними, у будь-якій формі або середовищі, які надаються Shopify або іншим способом, що надається вам. А ще в Terms of Service: Ми не претендуємо на право власності на матеріали, які ви надаєте Shopify; однак ми вимагаємо ліцензію на ці матеріали. --- Умови Magenta: Ви повинні мати угоду про ліцензію для кінцевого користувача та політику конфіденційності для кожного розширення з вашими клієнтами. Adobe не є стороною цих умов. Ви не повинні припускати, що Adobe несе відповідальність за ваші розширення. Тобто ми не можемо сказати, що загально визнаною є практика, де авторів розширень змушують відмовитися від своїх авторських прав. Ну і на цьому маркеплейсі немає вимоги ліцензувати свої твори під GPL, ніде явно не вказано, що ці твори йдуть під GPL, але є інша своя власна ліцензійна угода.

Хоча, якщо в Україні зареєстрували авторське право на модуль для OpenCart, то, можливо, це і є своєрідний прецедент - адже неможливо зареєструвати прав, якіх у автора не має (з точки зору GPL) - https://sis.nipo.gov.ua/uk/search/detail/1696294/

І чим це принципово відрізняється від вашого першого прикладу? Знову власник/команда репозиторію свято вірять в GPL, і для вступу в свою "секту" вимагає відмовитися від своїх майнових прав. З точки зору іншої сторони конфлікту інтересів це схоже на шахрайство, яке важко довести, адже люди добровільно віддають свої майнові права. Але їх сліпа віра не доводить існування бога, як ни крути... Щоб додати в обговорення новизни, потрібен юридичний прецедент на задану тему. А його немає. Те, що одна бабка сказала так, а інша інакше - це просто думки. Маємо факти: 1. Закон вище договору. А ліцензія GPL - це теоретичний договір сторін. 2. Більшу силу має договір оферти, до якого користувач приєднується під час купівлі. 3. Суди не довіряють терміну похідного твору в розумінні GPL, та обирають дефініцію з закону про авторське право. 4. Про це написано не на заборі, а на сайті copyleft.org (!) 5. Справа Mysql проти Progress Software довела, що динамічне зв'язування саме по собі не робить твір похідним 6. Маємо справу VMware проти Крістофа Хеллвіга в Німеччині, де суд взагалі навіть не дивився аргументацію по GPL. 7. Маємо принцип "немає захисту для методів роботи" Маємо думки: 1. GPL - це святе. 2. Якщо, розробник системи, яка ліцензована під GPL, у щось вірить та отримує від цього бонуси, то це, мабуть, щось значить 3. Щоб у тебе не крали, не претендуй на майнові права.

За такою логікою, кожного, хто перейшов дорогу в невідповідному місці, можна обікрасти, адже він сам скоїв правопорушення, чого його жаліти. Непогана софістика, але згідно закону скоєння правопорушення не позбавляє тебе прав, і не виправдовує самосуду.

Ага, за цією логікою: "Вор стремится приобретать хорошие вещи. Приобретать хорошие вещи – хорошее дело. Значит, вор делает хорошее дело."

От приклад з Automattic - типові адепти GPL. Але с*кі чогось судяться з сайтами, які розповсюджують модулі. І це вони називають захистом торгівельної марки. Мова про позов до Festinger Vault. Або відкритий наклеп на WP Engine... Цікаво, це всі адепти GPL мають подвійні стандарти чи просто так співпало?

Стоп-стіп-стоп. Ви хто, щоб вирішувати, хто що порушує? Навіть якщо припустити, що модуля порушують GPL (і це треба довести, що GPL законно застосовувати до модулів), то або правовласник, або користувач мають право йти до суду. А будь який крадій, якій бере це в свої руки методом піратства, - залишається просто крадієм.

В будь якому випадку, якщо згода сторін скасовує встановлену вимогу подвійної оплати за понаднормові, а згода з правилами закладу легко може обмежувати права людини, то угода між автором розширення з клієнтом (на форумі є публічна оферта, до якої приєднується клієнт) також перекриває ідеологічно-маркетингову ліцензію GPL.

До речі, яка ліцензія у Elementor PRO? Чому у білих та пухнастих Automattic не має до нього ніяких питань? Чи це той випадок, коли релігія може "подвинутися", якщо мова заходить про гроші? Відповідь також на поверхні: якщо репозиторій відповідає за злами сайтів (принаймні репутаційно), то його власник хоче більше контролю над кодом. Тому все безкоштовне в репозиторію має бути під GPL, а не тому що це є дійсно вірування у відкритий код.

Я не вмію читати думки, то вже краще скажіть, що мали сказати.

І що там пише? Тобто щоб ми вас опублікували, ви повинні ліцензувати свої розширення з ліцензією GPL. Тобто Ви маєте самі проліцензувати свої розширення, якщо хочете, щоб ми їх продавали. ---- А ще залишу ось це https://wordpress.org/support/topic/are-block-fse-theme-css-files-exempt-from-gpl/ Доволі красномовно: "To sort out questions like that, you would need to consult a qualified attorney. We are not such." Переклад: Щоб вирішити такі питання, вам потрібно звернутися до кваліфікованого юриста. Ми такими не є. Та додатково: "Our recommendation is that you use the GPL or GPL compatible licensing for all things. We believe in open source. We use it ourselves. We also require it for everything we host." Переклад: Наша рекомендація — використовувати ліцензування GPL або сумісне з GPL для всього. Ми віримо в відкритий код. Ми використовуємо його самі. Ми також вимагаємо цього для всього, що ми хостимо. Виходить, це вимога маркетплейсу. Не подобається — не публікуй. Вимога цього маркеплейсу — читко вкажіть свої умови.

Поки їв, в моїй голові виникло додаткове питання: який юридичний статус має Фонд вільного програмного забезпечення в Україні, щоб нав'язувати свою угоду? Чи навіть Opencart LTD? Хто вони такі, коли є договір між сторонами, які є резидентами? І ось що мені видав чат бот з цього приводу: