Перейти до вмісту
Пошук в
  • Детальніше...
Шукати результати, які ...
Шукати результати в ...

Лікбез по GPLv3 або Ніколи не довіряйте незнайомцям, особливо, якщо вони крадії


SergeTkach

4 113 перегляди

Нещодавно мав дуже неприємну розмову з одним крадієм, якій у своїй зухвалості дійшов до того, що відкрито вказує на своєму сайті про те, що викладає чужі модулі, бо наче має право згідно ліцензії GPL самого OpenCart.

 

З урахуванням того, що OpenCart дійсно розповсюджується під вільною ліцензією GPLv3, можна навіть нав'язати ідею, що це автори з форуму порушують ліцензію, накладаючи обмеження на використання своїх творів. Але давайте почитаємо щось трохи більше, ніж “GPL це вільна ліцензія, яка дає право на розповсюдження коду”, адже там 11 сторінок тексту https://www.duralex.org/licenses/gplru.pdf (російською мовою). Також є ціла купа тексту тлумачень. І в додаток існують певні норми законів (на хвилиночку!).

 

(Update) Вже є судове рішення, яке доводить, що модулі є ОКРЕМИМИ творами!

 

Знайдено судовий прецедент, коли модулі під GPL V3 систему визнано окремими творами, які НЕ наслідують цю ліцензію (!).

 

Суть справи:

  1. Розробник Digital Heaven (Beijing) Internet Technology Co. Ltd створив опенсоурс продукт HBuilder.
  2. Той самий розробник створив також кілька платних модулів під цю програму (“CIM plugin”, “ACR plugin”, and “HTML code drawing in real time plugin”). В описі модулів не було зазначено жодних умов ліцензії, але вони були платними.
  3. Сторонній розробник Appcelerator, Inc створив свій модуль під назвою “Aptana” та чітко вказав, що він розповсюджується з ліцензією GPL.
  4. Ще один сторонній розробник Grapefruit Technology CO., LTD створив на основі програми HBuilder свій власний продукт APICloud. В продукті було використане як саме ядро, так і всі модулі, які під нього існували (в тому числі платні).

 

Розробник ядра та платних модулів Digital Heaven (Beijing) Internet Technology Co. Ltd подав до суду через те, що платні модулі були видані під пропрієтарною ліцензією на відміну від ядра під GPL і, відповідно, використовувати їх без дозволу було неправомірно. Пекінський суд з інтелектуальної власності (Beijing Intellectual Property Court) це підтвердив.

 

Опис прецеденту: тут — https://cms-lawnow.com/en/ealerts/2018/10/china-s-courts-pass-controversial-rulings-on-open-source-licensing

А ще більш детально ось тут — www.slideshare.net/ShaneCoughlan3/open-source-copyright-case-in-china-english-translation

 

Так, в рішенні по тій справі сказано, що кожний випадок потрібно розглядати окремо. І це як мінімум відміняє автоматичну заразність, якою козиряють GPL-адепти. Тобто в судовому порядку потрібно ще довести, що той чи інший модуль має розповсюджуватися з GPL. А поки такого судового рішення немає, діє презумпція авторства і та ліцензія, яку обрав для свого твору автор.

 

 

Висувати якісь претензії щодо ліцензій модулів може лише правовласник OpenCart!

 

Лише правовласник має можливість висувати претензії щодо дотримання ліцензії. Такий принцип чітко визначений в українському законодавстві. Подібний принцип діє і в юрисдикції ЄС. Наприклад в справі VMware проти Крістофа Хеллвіга (2015–2019, Німеччина). Там була ситуація, що в одному продукті одночасно містився і закритий власний код, і відкриті частини коду Linux. Суд вирішив, що позивач не має прав висувати звинувачення, тому ще не був правовласником. 

 

Як ми знаємо, правовласником OpenCart є не користувачі, а Деніел Керр. Тобто саме йому або його законному представнику потрібно подати позов проти автора конкретного модуля і виграти справу, лише в такому разі до такого модуля буде застосовуватися ліцензія GPL.

 

Далі, насправді, можна й не читати, але для допитливих є ще купа нюансів, які проливають світло на розкатану губу GPL-адептів і на політично-релігійну підґрунтя цієї ліцензії

 

 

В ліцензії є чіткі умови розповсюдження вільного коду

 

Ліцензія не лише надає права, але й вимагає виконувати деякі зобов'язання. Тож навіть до тих творів, до яких дійсно застосовується принцип вільного розповсюдження, накладаються певні вимоги.

 

В пункті 4 ліцензії зазначено, що в разі розповсюдження, необхідно передавати “точну копію” та належним чином повідомляти про авторські права. А так як згідно закону право на ім'я є невідторгним “відповідне повідомлення про авторські права” має містити не лише сповіщення про GPL, а й сповіщення про авторство на будь якій копії модуля.

 

Пункт 5 ліцензії каже, що в разі модифікації, "робота повинна містити помітні повідомлення, які вказують, що ви її змінювали, та наводять відповідну дату".

 

Як ми знаємо, пірати не вказують авторство модулів, і не описують зміни, які вони там зробили, та видаляють відомості про авторів, що є прямим порушенням самої ліцензії, якою вони намагаються прикриватися.

 

 

Суперечливий статус модулів в самій ліцензії

 

В тексті ліцензії взагалі нічого не сказано про модулі. Цікаво, що слово plugin в принципі не зустрічається, хоча в тлумаченнях вже є окремий розділ про плагіни. Там сказано:


"Якщо основна програма динамічно підключає плагіни, і вони взаємно викликають функції та обмінюються структурами даних, ми вважаємо, що вони утворюють одну єдину комбіновану програму, яку слід трактувати як розширення основної програми, так і плагінів. Якщо основна програма динамічно підключає плагіни, але комунікація між ними обмежена викликом функції 'main' плагіна з деякими опціями та очікуванням її повернення, це є прикордонним випадком"https://www.gnu.org/licenses/gpl-faq.ru.html#GPLPlugins


В цьому контексті цікава справа MySQL vs. Progress Software. Суд вирішив, що динамічне зв'язування само по собі не робить програму похідною роботою, якщо вона не містить копій коду з бібліотеки MySQL. 


Коротше кажучи, навіть в розумінні GPL, якщо створити окрему бібліотеку модуля та помістити там низькорівневу рутину (без використання методів OpenCart), то така бібліотека "не заражається" ліцензією GPLv3 і може мати окрему ліцензію та не підлягає вільному розповсюдженю. Але мова не лише про бібліотеку.

 

Протиріччя в тлумаченнях GPL

 

У поясненнях до ліцензії GPLv3 чітко вказано, що вона аж ніяк НЕ розповсюджується на:

  1. Шрифти (https://www.gnu.org/licenses/gpl-faq.ru.html#FontException)
  2. HTML (Як особливе виключення до GPL, будь-який HTML-файл, який просто викликає функції з цього коду і для цієї мети включає його за посиланням, вважається окремою роботою з точки зору авторського права.) https://www.gnu.org/licenses/gpl-faq.html#WMS
  3. Стилі - тут й самому тупому варезнику має бути зрозумілим, що жоден кастомний файл стилів не наслідує нічого від опенкарт, він надає інструкції напряму браузеру, і підключається через HTML
  4. Декларативні файли install.xml - по такій логіці не є програмою взагалі. Він ж декларативний.
  5. Документація (керівництва, інструкції) не є вихідним кодом і на них не накладаються ті самі умови розповсюдження - https://www.gnu.org/licenses/gpl-faq.ru.html#WhyNotGPLForManuals. З точки зору закону це також окремий авторський твір
  6. Зображення (іконки) - це точно не Source Code програми
  7. Прямо вказано, що деякі плагіни НЕ утворюють тісне зв'язування, і, відповідно, на них ліцензія не розповсюджується - https://www.gnu.org/licenses/gpl-faq.ru.html#GPLPlugins

 

В багатьох випадках куплені модулі містять комбінацію різного роду файлів, і деякі з цих файлів 100% не підпадають під вільне розповсюдження. Тому "хотєлки" щодо модулів, трішечки суперечать іншим положенням тих самих тлумачень.

 

 

Підміна понять в GPL v3

 

У визначеннях ліцензії GPL v3 є термін "Охоплений твір", на якій діє ліцензія. І в нього є окрема історія.

 

Прикол у тому, що коли у версії GPL v2 адепти використовували термін "похідний твір", то суди посилали їх в одне місце, про що є окрема стаття на профільному сайті http://web.archive.org/web/20250325041731/https://copyleft.org/guide/comprehensive-gpl-guidech5.html. Адже, є закон, і там є читке визначення терміну похідних творів, і ні про яку спільну пам'ять в законі не йдеться. Лише про інструкції коду.

 

Тому у Фонді вільного програмного забезпечення (FSF) запарилися, найняли купу юристів і придумали новий термін, щоб було не так пальоно, що це насправді те саме зазіхання на чужі авторські права, але з іншою назвою.

 

Ми вже не будемо акцентуватися на тому, що фраза "вільне ПЗ" вводить багатьох в оману, адже насправді воно має всі ознаки пропрієтарного, тому що GPL жорстко регламентує, що і як можна робити, а що ні. Але "вільне" та "ПЗ без власників" мало б означати повну свободу дій, що приваблює новачків, але чого насправді тут немає.

 

Також викликає сумніви тон тлумачень ліцензії GPL. Вони всюди, де прямо не застосовується GPL, рекомендують просто надавати інші дозвільні ліцензії, уникаючи фраз, що насправді, якщо може застосовуватися інша ліцензія, то вона може бути і пропрієтарною. А це вже викривлення фактів на користь конкретної ідеї.

 

 

Ідеолог GPL з сумнівною репутацією

 

Ліцензія GPL v3 та її ідеолог Річард Столмен мають певну не найкращу репутацію в індустрії. Навіть в середовищі прихильників відкритого коду. Адже при тому, що він так багато говорить про свободи користувачів, його діяльність більше зосереджена на тому, щоб карати фірми, ніж насправді допомагати користувачам, як це роблять інші Open-source інституції.

 

Одна з ключових фігур у світі відкритого програмного забезпечення та руху Open-source, Ерік Реймонд, вважає Річарда Столмена фанатиком. А щодо риторики FSF він написав:

 

Цитата

"Проблема з нею така ж, як і з месіанськими релігіями загалом; для людей, яких жодна з них не переводить у режим істинно віруючих, вона здаватиметься в кращому випадку моторошною та замкнутою, в гіршому — божевільною та потенційно небезпечною"

http://esr.ibiblio.org/?p=4386

 

Головний архітектор Linux та автор Git Лінус Торвальд називає ліцензію GPL v3 «хрестовим походом». Він також писав: «Я думаю, що «свобода» — це нормально, але ми тут не говоримо про рабство», — написав Торвальдс. Також він називає своє ПЗ «відкритим», щоб відрізнити його від прихильників «вільного програмного забезпечення» та уникнути асоціації з ними» —

https://www.crn.com/news/applications-os/191600924/linux-leader-torvalds-blasts-free-software-movement

 

А от під новиною, що Столмен рекомендує не слідувати за Торвальдом, користувачи пишуть в коментарях таке:

Цитата

Річард Столлман проповідує божевільну релігію, він зайшов далеко за рамки відкритого обміну кодом. Я думаю, що Лінус має більш збалансований погляд на це питання.

 

Цитата

Деякі фанатики FSF останнім часом настільки подуріли, що наважуються стверджувати, що люди, які вважають GPLv2 кращою за GPLv3, «дружні до компаній» – ніби люди, які використовують GPLv2, використовують ліцензію проти вільного програмного забезпечення! Чи робить ліцензія GPLv3 GPLv2 застарілою або «невільною»? Звичайно ж, ні!

https://www.osnews.com/story/18600/richard-stallman-dont-follow-linus-torvalds/

 


 

Столмен виступив проти того, щоб пропрієтарне ПЗ ставало публічним надбанням вже через 5 років! Як так?!

 

Є окрема стаття з критикою GPL, в якій висвітлено цікавий факт: Річард Столмен виступав проти законопроекту, згідно якого будь яке (навіть пропрієтарне) програмне забезпечення могло ставати суспільним надбанням вже через 5 років (наразі це 70 років або більше). Звучить абсурдно, чи не так? Але автор статті знаходить логічне пояснення: Столмену вже не потрібно, щоб ПЗ відповідало знаменитим 4 свободам, тепер йому важливіше підтримувати контроль над тим, як інші люди можуть розповсюджувати та використовувати програмне забезпечення у своїх продуктах. Також там звертають окрему увагу, що саме проти контролю і власництва виступав Столмен в своєму есе «Чому програмне забезпечення має бути вільним» при тому, що саме контроль і власництво притаманні ліцензії GPL V3 та самому Столмену, який прагне контролювати інших розробників — https://www.paritybit.ca/blog/free-software-is-an-abject-failure/

 

 

Чиї інтереси насправді захищає FSF?

 

В США склалася така практика, що громадські організації прагнуть, щоб серед керівництва та активних членів були представники тієї групи, чиї інтереси вони захищають. Це надає легітимності й довіри. У випадку ж з Фондом вільного програмного забезпечення серед керівництва немає реальних користувачів, тим паче бізнес-користувачів, про розчарування яких Столмен згадує на прикладі використання принтеру в своєму есе "Чому програмне забезпечення має бути вільним".

 

Цікаво, що натомість в FSF є юристи та навіть професора політичної філософії...


Ну добре, хоча б юристи такі потрібні, адже вони професіонали в захисті інтересів. Припустимо. Але чи є у FSF відділ, який вивчає потреби користувачів? Ні, немає. Виходить, ці юристи, захищають зовсім не користувачів, а ідеї Столмена, які в нього виникли під час роботи за державні дотації. І до реальних потреб бізнесу цей досвід не має ніякого відношення.

 

А чи є у FSF відділ, який вивчає шляхи співпраці розрізнених груп у створенні спільного ПЗ, щоб це якось спонукало розробників до сумісної роботи або окупало процес створення? Ні, такого відділу також немає.

 

В розумінні Столмена ПЗ починається з етапу розповсюдження, він якось не бере до уваги, що 80%-90% прогам так ніколи і не виходить в світ через фінансові труднощі та інші ризики, які бере на себе автор ПЗ або видавець. Але звідки йому знати про ці витрати та ризики, якщо він все життя сидить на дотаціях?

 

Столмен порівнює вартість створення нової копії ПЗ (яке вже готове й пройшло багато перешкод на шляху до створення першого екземпляру) з вартістю створення нового екземпляру стільця або автомобіля, показуючи, яким несправедливим є світ софту, коли можна просто взяти та скопіювати одним натисканням клавіш. Але він чогось не говорить про розмір націнки до тих самих стільців та автомобілів, який так само не дуже справедливий, якщо порівнювати собівартість, фінальну ринкову ціну та чисті прибутки власників заводів... Щось я не чув, щоб власники автомобільних заводів працювали на благо суспільства, але саме цього вимагає Столмен від правовласників програмного забезпечення. Це при тому, що правовласники ПЗ не влаштовують людству проблем з екологією, як це роблять автомобільні компанії, які чомусь здаються Столмену більш благородними.

 

Відомий у світі відкритого програмного забезпечення американський програміст і публіцист Роберт М. Лефковіц (нік r0ml), звертає увагу на те, що FSF претендує на позбавлення законних прав розробників заради мети, яка нікому до кінця не зрозуміла:

 

Цитата

"Проблема полягає в тому, що свободи, які Фонд вільного програмного забезпечення наполягає надати користувачам, є такими, яких більшість користувачів програмного забезпечення не хоче. А свободи, які вони прагнуть обмежити у виробників програм, — це ті самі свободи, які більшість виробників воліли б зберегти".

https://r0ml.medium.com/free-software-an-idea-whose-time-has-passed-6570c1d8218a

 

 

Як відомий адепт GPL підлаштовує її під власні потреби та судиться з сайтами, які розповсюджують "GPL-модулі"...

 

Інший відомий адепт GPL v3 Метт Мулленвіґ взагалі створив міні-корпорацію, в який за допомогою цієї ліцензії він примушує розробників модулів та шаблонів видавати свої твори під GPL на користь процвітанню його власного бізнесу.

 

Найбільш відомий його конфлікт з розробником шаблонів Крісом Пірсоном, який стверджує, що шаблони не підпадають під дію GPL. Конфлікт тривав кілька років, був навіть суд за володіння доменом, але питання дотримання GPL в суді чомусь так і не піднімали.

 

Подібний конфлікт стався у нього і з Envato. Мулленвіґ навіть блокував у спільноті всіх авторів, які продають там шаблони. Він вимагав, щоб на тому маркетплейсі діяла ліцензія GPL. Але й тут до суду не пішов. Це наводить мене на думку, що адепти GPL прекрасно розуміють незаконність своїх вимог щодо автоматичного ліцензування розширень, але продовжують співати гарну пісеньку, якщо вона сприяє покращенню їх доходу.

 

А одного разу, коли Метт Мулленвіґ зрозумів, що втрачає гроші через те, що сторонні ресурси продають нулені GPL-модулі, він пішов з ними судитися. Справу зрештою зам'яли через те, що Мулленвіґ трішечки забрехався. Потім він виправдовувався так:

Цитата

 

Я сказав: «Не незаконно. Законно за GPL. Але вони не змінювали назви. Вони продавали своїм клієнтам Pro-плагіни з вимкненими ліцензійними механізмами».

 

Хочу уточнити, що моє згадування законності та GPL стосувалося виключно копіювання та модифікації коду. Це одне з ключових прав відкритого ПЗ та GPL: право копіювати та змінювати код, що ліцензований за GPL.

 

Я не говорив про їхнє право брати гроші за зламані плагіни. GPLv2 забороняє це, бо вони не надають фізичні копії або підтримку

 

https://ma.tt/2024/11/gpl-clarification/

 

Виходить, або мужик не розуміє суті вільного розповсюдження ПЗ, за яке так топить, або просто експлуатує цю ліцензію в своїх корисливих цілях так, як йому це вигідно, підлаштовуючи свою гнучку мораль.

 

А його юрист взагалі заявив:

Цитата

...будь-хто, хто змінює код плагіна та продає його, повинен дотримуватися повідомлення GPL, не порушувати жодних торгових марок, не порушувати авторські права на файли, що не є кодом, що супроводжують плагін, та інші важливі застереження.

https://www.therepository.email/festinger-vault-crowdfunding-legal-battle-with-automattic-after-contrentious-sites-shutdow

 

 

В чому власне сенс GPL?

 

Навіть критики Річарда Столмена високо цінять його вклад в рух за відкрите програмне забезпечення, яке мало велику користь для розповсюдження програм з відкритим кодом (в тому числі з іншими ліцензіями). GPL-ліцензія стала юридичним документом, на якому базувалася боротьба зі зловживаннями корпорацій, які збагачувалися на відкритому програмному забезпеченні, не доклавши зусиль до його створення. Зрештою технічні компанії таки почали спонсорувати open-source проекти (щоправда вони частіше співпрацюють з менш релігійними фондами).

 

Щодо розробників, у знаменитому ессе Столмена сказано, що він націлений на тих, хто з самого початку розділяє його філософію. Він навіть визнає правомірність ідеї, що з деяких сторін виходить, що "майнові права на програми призначені для надання роботодавцю автора тих привілеїв, на які він заслуговує", і доводити зворотне він навіть не хоче. Він каже що філософія "Вільного ПЗ" для таких людей просто не призначена. Немає жодних тверджень Столмана, де він намагався би боротися з розробниками, які доповнюють опенсоурс системи додатковими пропрієтарними модулями, надаючи їм більше привабливості в очах користувачів.

 

В цій статті критика стосується не стільки FSF та GPL, скільки намірів їх нечесних адептів та завуальованих під них крадіїв "натягнути сову на глобус", тобто застосувати ліцензію системи OpenCart на модулі, які насправді є окремими творами і мають окрему ліцензію.

 

Всі судові прецеденти, де GPL суттєво вплинула на хід справи, мали формулу:
 

Постачальник 1 —> Постачальник 2 —> Клієнт 

 

Тобто це саме те, проти чого боровся Столмен. Взяли чуже, видали за своє і продали клієнту. Маємо лише одні правовідносини Клієнта з Постачальником 2, якій щось взяв у Постачальника 1 + приховав джерело походження коду або заборонив доступ до того, що вже було відкритим. Це особливо несправедливо, коли компанія, яка виробляє технічні пристрої не вклавшись в створення ПЗ, просто бере його і забороняє потім користувачам вносити зміни та покращувати весь продукт загалом. Тобто використали чужу роботу, щоб контролювати дії користувача.

 

З розширеннями (модулями, плагінами) ми маємо зовсім іншу картину:

 

Постачальник 1 —> Клієнт <— Постачальник 2

 

Тобто Постачальник 1 поставив систему, яка є безкоштовною і доступною всім (наприклад OpenCart). А вже після того, клієнт звернувся до Постачальника 2, щоб змінити щось в роботі системи, покращити її (купив додатковий модуль).

 

Це два різних договори в двох різних правовідносинах одного клієнта з двома різними постачальниками. Тому Постачальник 1 не має право голосу в угоді Клієнта з Постачальником 2. Він не може диктувати умови взаємодії, тому що продається не його робота, а окремий твір, якій користувач може купувати, а може не купувати. І від цього система не перестане працювати. Жодних зловживань тут немає, тому що жодний нормальний модуль не забороняє користувачам щось змінювати в системі OpenCart, яка була є і залишається відкритою.

 

За цією схемою, немає жодних прецедентів, де GPL би впливав на хід судової справи.

 

 

А яку взагалі юридичну силу має ліцензія GPL v3?

 

Варто задуматися, а що взагалі означає слово “ліцензія”. По суті це договір ліцензування між двома сторонами (правовласник та користувач). Як ми розуміємо, будь якій договір має відповідати місцевому законодавству.

 

На профільному сайті, якій пояснює ідеї “копілефту”, розміщена ціла стаття про похідні твори (http://web.archive.org/web/20250325041731/https://copyleft.org/guide/comprehensive-gpl-guidech5.html), в якій визнається, що положення ліцензії GPL можуть вступати в конфлікт з національними законами. Там прямо написано: “Саме похідний характер твору щодо вільного програмного забезпечення вимагає дотримання умов відповідної ліцензії. Тому виникає питання: що саме є "похідним твором"?” Також там визнається, що суди США більше схиляються до визначення “похідного твору” в законі про авторське право і мають власні методи оцінки похідності.

 

І в законі США, і в українському законі про авторське право програми розглядаються як "набір інструкцій", а не як місце в пам'яті. Так само в обох юрисдикціях є чітке визначення похідного твору, якій має бути "заснований на одному або кількох попередніх творах" (в законі США) та "твір, що є творчою переробкою іншого існуючого твору" (в законі України).

 

Подібним чином похідні твори визначає й eстонське законодавство (форум зареєстрвоаний саме в цій юрисдикції).

 

Тобто, похідний твір з точки зору законодавства не може взятися з нізвідки, він має бути зміненою версією чогось, що вже існувало. І якщо такого модуля не було в опенкарті, то він вже не може вважатися похідним твором. А закон має більшу юридичну силу, ніж ліцензія GPL.

 

Тому визначення похідних творів в розумінні GPL не відповідають дійсному законодавству (!)

 

 

Як визначають похідність творів суди США на практиці?

 

У вже згаданій статті на сайті copyleft.org надається опис того, як суди в США визначають, чи є програма похідною чи ні.

 

Першочергово відсіюється все, що не може бути захищеним. Адже авторське право не поширюється на ідеї, процедури, процеси, системи, методи роботи, концепції або принципи, що містяться в оригінальній програмі. Саме реалізація цього правила, що вимагає "відфільтрувати" непідлягаючі захисту елементи, є найчастішою причиною розбіжностей у судовій практиці.


Наскільки я зрозумів вміст описаних методів, похідні твори визначаються за 2 одночасними критеріями:

  1. Програма має подібний декларативний опис
  2. Виконувані функції мають подібне вираження в коді

Суд аналізує, чи скопійовані захищені елементи і наскільки вони суттєві у загальній структурі програми. Якщо захищені елементи, що містяться у другій програмі, є значущими, вона визнається похідною від першої. Якщо ж скопійовані елементи є незначними, друга програма не вважається похідною.

 

На основі цієї статті в мене взагалі виникло враження, що похідність програми стає правовим питанням, коли в одну програму скопійовано код з іншої майже рівноцінної програми, і вони є конкурентними... Або інша площина — це коли виробники технічних пристроїв беруть за основу код під GPL, і при цьому забороняються користувачам вносити зміни, тобто привласнили чужий готовий код і модифікували його так, щоб заборонити його редагування, ну або не надали похідний код (справи BusyBox, Tivo, Samsung).

 

 

Немає захисту для «методів роботи»

 

Найбільш цікавий пункт тієї статті на сайті copileft.org   “Немає захисту для «методів роботи»”. Тобто "дослівне копіювання ієрархії команд меню або будь-який інший «метод роботи» не може бути основою для визначення того, що одна робота є похідною від іншої".

 

Найцікавішим прикладом застосування цього принципу є справа Oracle проти Google. Верховний Суд США ухвалив рішення на користь Google, визнавши використання  Java API "добропорядним використанням" (fair use), хоча ухилився від остаточного визначення, чи є декларативний код незахищеним як "метод роботи", залишивши це питання відкритим.

 

Але юридично більш однозначною в цьому питання є справа SAS Institute проти World Programming Ltd (C-406/10) в юрисдикції ЄС, коли суд постановив, що одна програма може вільно використовувати API іншої програми, бо це є використання функціональності програмного забезпечення без копіювання його коду.

 

 

Дисбаланс сторін в GPL

 

Як ми пам'ятаємо, ліцензія — є видом цивільного договору. 


В Статті 638 ЦК України сказано, що "...Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду... ".

 

Загальновизнаною є практика, коли правовласники платформи укладають з авторами розширень окремі угоди, де чітко визначено, що авторське право залишається за авторами, навіть якщо вони використовують API платформи.

 

Приклади під спойлером

Прихований текст

Умови відомої безкоштовної платформи:

Цитата

You must have an end user license agreement and privacy policy in place with your Customers for each
Extension. Adobe is not a party to these terms. You must not imply that Adobe is responsible for your
Extensions.

https://commercemarketplace.adobe.com/static/version1755682492/frontend/Aheadworks/marketplace/en_US/pdf/legal/development-terms.pdf

 

Ви повинні мати угоду про ліцензію для кінцевого користувача та політику конфіденційності для кожного розширення з вашими клієнтами. Adobe не є стороною цих умов. Ви не повинні припускати, що Adobe несе відповідальність за ваші розширення.

 

Умови відомої платної платформи:

Цитата

“*** API(s)” means all software, including routines, data structures, object classes, protocols, programs, templates, libraries and interfaces, application programming interfaces (APIs), software development kits (SDKs), developer tools, technical documentation, Updates and other related materials, whether tangible or intangible, in whatever form or medium that are made available by Shopify at https://developers.***.com or as otherwise provided to you.

 

"*** API(і)" означає все програмне забезпечення, включаючи рутинні процеси, структури даних, класи об'єктів, протоколи, програми, шаблони, бібліотеки та інтерфейси, інтерфейси програмування додатків (API), набори для розробки програмного забезпечення (SDK), інструменти для розробників, технічну документацію, оновлення та інші пов'язані матеріали, незалежно від того, чи є вони матеріальними чи нематеріальними, у будь-якій формі або середовищі, які надаються Shopify або іншим способом, що надається вам.

 

А ще в Terms of Service:

Цитата

We do not claim ownership of the Materials you provide to ***; however, we do require a license to those Materials.

 

Ми не претендуємо на право власності на матеріали, які ви надаєте ***; однак ми вимагаємо ліцензію на ці матеріали.

 

Навіть у Wikipedia пише, що у багатьох випадках API є частиною набору розробки програмного забезпечення (SDK), якій в свою чергу є набором “засобів розробки, утиліт і документації, який дає програмістам змогу створювати прикладні програми за визначеною технологією або для певної платформи”.

 

А як ми пам'ятаємо, методи та засоби роботи не можуть бути захищеними!

 

Таким чином ми можемо стверджувати, що поширеною практикою є така, коли правовласники програм не диктують вибір ліцензій на розширення. Подібне зазіхання в GPL є нечесним та суперечить звичаям "ділового обороту, вимог розумності та справедливості", Стаття 627 ЦК України.

 

В інших країнах також діють вимоги щодо справедливості договорів. Наприклад в США відома справа Williams v. Walker-Thomas Furniture Co., в якій суд визнав контракт недійсним через порушення балансу вигод на користь однієї з сторін. 

 

З високою ймовірністю GPL може бути визнана не дійсною для авторів розширень через очевидний дисбаланс сторін, але звісно, якщо така справа взагалі коли-небудь буде розглядатися  в суді.

 

 

 

"Модифікований твір" ≠ модифікатор в Opencart


Навіть якщо дійсно вірити, що GPL V3 є законною у всіх її аспектах (а це не так), то в ній чітко написано, що "покритий твір" означає або немодифіковану Програму, або твір, створений на основі Програми. Тобто знову ж таки ніяких розширень, які можуть бути встановлені в програму окремо, там не згадується.

 

Окрім того за визначенням ліцензії "Модифікувати" твір "означає скопіювати або змінити весь твір чи його частину... Отриманий твір називається "модифікованою версією" початкового твору або твором, "створеним на основі" початкового твору".

 

І тут у багатьох виникає нерозуміння. Адепти GPL думають, що модулі містять модифікатори, значить, вони створюють "модифіковану версію" OpenCart. По суті це є прикладом полісемії, коли ті самі слова мають різні значення (в одному випадку юридичне, в іншому суто технічне).

 

Тому перед тим як вживати термін (тим паче юридичний), варто подивитися, що він насправді означає. Адже виходить зовсім по класиці: якщо ви маєте якесь власне уявлення, про те, що телевізор — це коробочка з кнопочкою, яка показує кіно (і навіть знаєте, як його увімкнути), це ще не означає, що у вас є розуміння, які фізичні процеси там відбуваються під час увімкнення.

 

На жаль, досить часто прихильники GPL навіть не читають текст самої ліцензії, вони не мають реального розуміння, що конкретно там на написано. Не кажучи вже про те, що закон має вищу юридичну силу, ніж якась ліцензія. Вони покладаються виключно на власне уявлення, що мала б означати фраза "вільне ПЗ". Тому для таких фантазерів звернемо увагу, що ліцензія GPL стосується модифікованого твору, якщо він є таким в момент постачання. А положення ліцензії про спільну пам'ять та обмін даними неодноразово були відхильні в судах.

 

Очевидно, що збірка на базі опенкарт (як наприклад ocStore) є прикладом модифікованої версії твору. Тоді як модуль, який постачається окремо і не копіює реалізацію методів системи опенкарт, є окремим твором, і тому ліцензія GPL на нього не розповсюджується.

 

Те, що модифікатори технічно змінюють файли програми на стороні клієнта, — це відбувається за допомогою вбудованого API системи (принаймні з версії OpenCart 2). Відповідно це аж ніяк не створює "модифікованого твору" в розумінні термінів самої ліцензії GPL v3. І тим паче не створює "похідного твору" в розумінні закону.

 

 

Унікальна особливість українського законодавства (!)

 

Стаття 33 закону України Про авторське право і суміжні права чітко вказує, що передача права на використання (тобто ліцензія) вважається дійсною лише в разі, якщо:

  1. Угода заключена в письмовій формі (+ формат договору приєднання з чіткою ідентифікацією сторін)
  2. Автор отримав авторську винагороду

Цей пункт фактично відміняє посягання GPL на вільну передачу модулів, навіть в тому разі, якщо колись ми таки отримаємо прецедент, що в якійсь іншій країні суд зобов'яже авторів розширень випускати свої твори під тієї самою ліцензією, що й сама система.

 

 

Резюме

 

З модулями ми OpenCart маємо таку картину:

  1. Згідно презумпції авторства, всі права на розширення (в тому числі право вибору буль якої ліцензії для свого твору) належать їх авторам поки зворотне не буде доведено в суді. Але, не забувайте підписувати свої твори, тому що автором вважається той, чиє ім'я явно вказане на примірнику
  2. Звинувачення авторам розширень щодо ліцензії GPL може висувати виключно правовласник опенкарту або його законний представник.
  3. Є судовий прецедент, якій підтверджує ідею того, що модулі під GPL програму не наслідують цю ліцензію автоматично, що розвіює поширений міф адептів GPL. Кожний випадок "зараження" розширень потрібно довести в суді.
  4. Ніде в тексті ліцензії чітко не визначений статус розширень, які постачаються окремо від самої програми. А трактування адептів GPL щодо похідних творів та модифікації — це лише їх власна думка, не підтверджена в контексті модулів жодним судовим прецедентом, і тому все це не може вважатися законним, бо воно порушує базове авторське право.
  5. Модуль не йде у порівняння з декларативним описом всієї системи, тобто він виконує якусь іншу функцію, яка іноді навіть відсутня в самому OpenCart. Тому називати модулі похідними творами з точки зору закону просто абсурдно.
  6. Маємо в модулях виклики системних методів OpenCart ($this->db->query(), $this->load->model() тощо), і це можна розглядати як виклик "методів роботи" (методів системного API), а не як копіювання безпосередньої реалізації цих методів (назва методу ≠ його реалізація). На них захист авторського права не діє взагалі.
  7. Не забудьмо також що більшість системних методів опенкарт були запозичені з продуктів з MIT ліцензією і, відповідно, не можуть бути захищені ліцензією GPL в принципі.
  8. Власна логіка деяких модулів суттєво більша, ніж виклик стандартних методів OpenCart в тому модулі, і саме відсоток прямого копіювання коду зазвичай розглядають в судах США.

 

P.S.

Важливо чітко розуміти, що навіть якщо OpenCart (продукт А) поширюється за ліцензією GPL, то це ще не означає, що модулі (Продукт Б) також повністю підпадають під цю ліцензію і не містять захищених авторським правом частин.

 

P.P.S.

Якщо ви крадете  — це ваш вибір. GPL тут взагалі ні до чого! Але якщо вам не соромно красти, то чому соромно називати себе крадіями? Чому соромно подивитися правді в очі? Адже крадіями ви стаєте не тоді, коли ми про це говоримо, а тоді, коли ви крадете. Від того, що хтось перестане називати вас крадіями, ви не перестанете ними бути, сам факт крадіжки нікуди не дінеться. Щоб перестати бути крадіями потрібно просто перестати красти.

  • +1 1

84 коментаря


Recommended Comments



Нужно же добавить что речь про 

 

ФОП С***кін Дм***о І********ч

UA9*32****0000260****2007***89

ИНН 3***10**52

 

владелец пиратской помойки dev-opencart.com, который своим маленьким мозгом решил что где есть слово опенкарт - можно безнаказанно воровать и продавать

 

Почему-то платежи на фоп уже не принимают, только хотел оформить контрольную закупку, эх, глядит на шаг вперед ;)

Надіслати

Хто пірат - й так зрозуміло. Але цей опус ще й самому допоміг розібратися більш детально та розставити крапки над і.

Надіслати

Про це ("бібліотеки", "код" та т п)  вже давно Даніель писав на форумі в себе. Що це авторська частина розробника та невід'ємна частина модулів.
На рахунок "зображень", "документації" та т п теж він писав - це невід'ємна частина модулів та авторський твір (я наприклад так заморачиваюся, що сам роблю іконки, шрифти та т.п.)
Але що ти ідіоту "доведеш". Воно ж не розуміє... бо ідіот

 

Прихований текст

Ефе́кт Да́ннінга — Крю́ґера (ефект профана) — когнітивне упередження, яке полягає в тому, що люди з низькою кваліфікацією роблять помилкові висновки та ухвалюють невдалі рішення, але їхня некомпетентність не дозволяє їм це усвідомити

Воно ще і копірайти на свої заміняє ... ти курво його робив. Злодій який перепродає крадене

Надіслати

Аналіз помилок автора статті щодо українського авторського права та ліцензії GPL

Автор статті намагається обґрунтувати, що модулі для OpenCart не обов’язково підпадають під ліцензію GPL, спираючись на власне тлумачення ліцензії, судові прецеденти та національне законодавство, зокрема українське. Однак його аргументи містять низку помилок, неточностей і хибних інтерпретацій. Нижче наведено тезисний аналіз ключових помилок автора, з особливим акцентом на українське авторське право та ліцензію GPLv3.

1. Неправильне тлумачення поняття «похідного твору» в контексті GPL та українського права

  • Помилка автора: Автор стверджує, що модулі, які не модифікують ядро OpenCart і не постачаються разом із ним, не є похідними творами, оскільки, на його думку, похідний твір за українським законом має бути «творчою переробкою» існуючого твору.
  • Чому це помилка: Згідно з Законом України «Про авторське право і суміжні права» (ст. 1), похідний твір визначається як «твір, що є творчою переробкою іншого існуючого твору». У контексті програмного забезпечення це включає твори, які функціонально залежать від іншого твору. Модулі OpenCart, які використовують API або викликають функції ядра (наприклад, $this->db->query()), тісно інтегруються з OpenCart і не можуть функціонувати окремо. Це відповідає тлумаченню GPL (FAQ GNU), де динамічне зв’язування та обмін даними між основною програмою і модулем роблять їх комбінованою програмою, що підпадає під GPL.

2. Хибне припущення, що модулі не є частиною програми до встановлення

  • Помилка автора: Автор зазначає, що модулі не є похідними творами, бо на момент передачі клієнту вони є окремими файлами, які ще не модифікують OpenCart.
  • Чому це помилка: З точки зору авторського права та GPL, статус твору визначається не моментом передачі, а його призначенням і функціональною залежністю. Якщо модуль створений для роботи виключно з OpenCart і взаємодіє з його кодом (наприклад, через OCMOD або API), він вважається похідним твором незалежно від того, встановлений він чи ні. Українське право також розглядає твір у контексті його суті, а не фізичного носія.

3. Некоректне застосування судового прецеденту MySQL vs. Progress Software

  • Помилка автора: Автор посилається на справу MySQL vs. Progress Software, стверджуючи, що динамічне зв’язування не робить модуль похідним твором, якщо він не містить копій коду OpenCart.
  • Чому це помилка: У згаданій справі суд справді визнав, що динамічне зв’язування саме по собі не створює похідного твору, але це стосувалося специфічного контексту, де код був незалежним. Модулі OpenCart часто містять код, який безпосередньо викликає функції ядра, що відрізняється від ситуації в MySQL. GPL трактує таку взаємодію як створення комбінованої програми, і це не суперечить українському праву.

4. Неправильне виключення шрифтів, HTML, стилів тощо з-під дії GPL

  • Помилка автора: Автор стверджує, що шрифти, HTML, стилі, декларативні файли (install.xml), документація та зображення не підпадають під GPL, оскільки вони не є вихідним кодом.
  • Чому це помилка: Хоча ці елементи самі по собі можуть не бути програмним кодом, у контексті модулів OpenCart вони часто є невід’ємною частиною програмного продукту. Якщо вони тісно інтегровані з кодом, що підпадає під GPL (наприклад, HTML викликає функції OpenCart), то весь модуль як цілісний твір може вважатися охопленим GPL. Українське право розглядає твір як єдине ціле, а не як набір окремих частин.

5. Хибне твердження про суперечність GPL національному законодавству

  • Помилка автора: Автор припускає, що визначення похідних творів у GPL суперечить українському законодавству, і закон має вищу силу.
  • Чому це помилка: GPL є договором між правовласником і користувачем, який діє в рамках приватного права і не суперечить українському законодавству. Закон України (ст. 8) визнає похідні твори як такі, що базуються на інших творах, що узгоджується з тлумаченням GPL. Конфлікт між GPL і законом можливий лише в окремих випадках, але автор не наводить конкретних прикладів такого конфлікту.

6. Некоректне використання справи Oracle vs. Google

  • Помилка автора: Автор згадує справу Oracle vs. Google, натякаючи, що використання API не створює похідного твору, але не пояснює її релевантності.
  • Чому це помилка: У цій справі суд визнав використання Java API «добропорядним використанням» (fair use), але не вирішив питання похідності в контексті GPL. Для OpenCart використання API (наприклад, OCMOD) означає тісну інтеграцію з ядром, що за GPL робить модуль похідним твором. Українське право не має прямого аналога «fair use», тому цей прецедент не застосовний.

7. Неправильне розуміння ролі OCMOD як API

  • Помилка автора: Автор визнає, що OCMOD є частиною API OpenCart, але стверджує, що модулі, які його використовують, не обов’язково підпадають під GPL.
  • Чому це помилка: OCMOD дозволяє модулям модифікувати поведінку OpenCart, що за тлумаченням GPL (динамічне зв’язування та спільний простір пам’яті) робить їх частиною комбінованої програми. В українському праві це також може трактуватися як творча переробка, адже модуль залежить від ядра.

8. Ігнорування зобов’язань GPL при комбінуванні ліцензій

  • Помилка автора: Автор зазначає, що GPLv3 дозволяє комбінування ліцензій, але не згадує, що частини під GPL повинні залишатися вільними.
  • Чому це помилка: GPLv3 дійсно допускає комбінування, але вимагає, щоб код під GPL розповсюджувався на тих самих умовах. Якщо модуль містить код, який взаємодіє з OpenCart, він не може бути повністю пропрієтарним без порушення GPL. Це узгоджується з українським правом щодо дотримання умов ліцензійного договору.

9. Хибне припущення про «агрегат» у контексті модулів

  • Помилка автора: Автор інтерпретує поняття «агрегат» у GPL як доказ того, що модулі є незалежними творами, якщо не постачаються разом із OpenCart.
  • Чому це помилка: GPL розрізняє «агрегат» (збірку незалежних творів на одному носії) і «комбіновану програму». Модулі OpenCart не є агрегатом, бо функціонально залежать від ядра, а не просто розміщені поруч. Українське право також не визнає залежний твір «окремим», якщо він не може функціонувати автономно.

10. Неправильне розуміння «крадіжки» в контексті GPL

  • Помилка автора: Автор стверджує, що GPL не виправдовує «крадіжку» модулів, натякаючи, що їхнє розповсюдження є незаконним.
  • Чому це помилка: Якщо модуль підпадає під GPL (наприклад, через залежність від OpenCart), його вільне розповсюдження є законним за умови дотримання ліцензії (вказання авторства, надання вихідного коду). Це не «крадіжка», а використання прав, наданих GPL. Українське право визнає такі дії законними в рамках ліцензійного договору.

Висновок

Автор статті робить низку помилок, неправильно тлумачачи як положення GPL, так і норми українського авторського права. Його ключові хибні припущення стосуються статусу модулів як похідних творів, ігнорування їхньої функціональної залежності від OpenCart і недооцінки юридичної сили GPL як договору. Хоча деякі зауваження автора (наприклад, про комбінування ліцензій) мають рацію, вони не враховують повного контексту, що робить його висновки неповними та неточними. Для остаточного визначення статусу модулів потрібен конкретний юридичний аналіз, але загалом GPL і українське право узгоджуються в тому, що тісно інтегровані модулі підпадають під умови ліцензії OpenCart.

  • +1 1
Надіслати
09.04.2025 в 11:17, WTFPL сказал:

Нижче наведено тезисний аналіз ключових помилок автора, з особливим акцентом на українське авторське право та ліцензію GPLv3.

Де посилання на статті/параграфи  авторського права?
Наприклад
Згідно з статтею NNN Закону MMM від dd.mm.yy пункт XXX

  • +1 1
Надіслати

@WTFPL

 

Цілком згоден, що моя думка суперечить тому, що написано в GPL. Але є обґрунтована теза, що сама GPL у визначені термінів дещо суперечить законодавству, і в судах опираються не на неї, а на ту частину, яка не суперечить закону. І знову ж таки зі справою MySQL - хто Вам сказав, що модулі не містять повністю незалежних бібліотек? Таке НЕ виключено. Поки немає судового прецеденту, якій би підтвердив, що розширення - є похідними творами, вірити GPL можна не більше, ніж будь якому іншому договору, якій складений просто людьми, і не може вважатися непохитним.

 

Ну і ще Ваш чат-бот не звернув увагу на цікавий момент: GPL гарантує право на ім'я, що постійно порушується крадіями. Давайте виправдайте крадіїв з цього приводу! Чекаю!

Надіслати
В 09.04.2025 в 11:17, WTFPL сказав:

загалом GPL і українське право узгоджуються в тому, що тісно інтегровані модулі підпадають під умови ліцензії OpenCart.

Надайте будь ласка посилання, де є таке заключений, що українське законодавство узгоджуються з GPL?

Надіслати
В 09.04.2025 в 11:17, WTFPL сказав:

недооцінки юридичної сили GPL як договор

 

Договір - це всього лише договір. Це не священна реліквія. І до речі, що там по справі VMware проти Крістофа Хеллвіга? В ЄС виходить цей священий для когось договір не мав сили для суда.

Надіслати
В 09.04.2025 в 11:17, WTFPL сказав:

У контексті програмного забезпечення це включає твори, які функціонально залежать від іншого твору.

Це де таке написано в українському законі??

 

Ткніть носом, бо не бачу.

 

Проте у статті 8.3) написано: Передбачена цим Законом правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.

 

$this->db->query() це просто спосіб зробити запит до бази даних, метод роботи, характерний для OpenCart. Це НЕ є "набір інструкцій" самого ядра, як наприклад наступний:

public function query($sql) {
        $query = $this->connection->query($sql);

        if (!$this->connection->errno) {
            if ($query instanceof \mysqli_result) {
                $data = array();

                while ($row = $query->fetch_assoc()) {
                    $data[] = $row;
                }

                $result = new \stdClass();
                $result->num_rows = $query->num_rows;
                $result->row = isset($data[0]) ? $data[0] : array();
                $result->rows = $data;

                $query->close();

                return $result;
            } else {
                return true;
            }
        } else {
            throw new \Exception('Error: ' . $this->connection->error  . '<br />Error No: ' . $this->connection->errno . '<br />' . $sql);
        }
    }

 

 

+

Стаття 18: Комп’ютерні програми охороняються як літературні твори

Як ми розуміємо, вільний порядок слів, які зустрічаються у творі - це не той самий твір, це лише такі самі слова.

 

++

Стаття 21 взагалі дозволяє вільне цитування опублікованих творів "в обсязі, виправданому поставленою метою". Тоді $this->db->query() це й буде вільне цитування невеличкої частини твору.

Надіслати
В 09.04.2025 в 11:17, WTFPL сказав:

2. Хибне припущення, що модулі не є частиною програми до встановлення

 

Ок, якщо розширення є частиною програми, тоді виходить автори розширень автоматично мають ставати співавторами твору. А співавтори мають узгодити те, яку ліцензію використати. Як співавтор, я наприклад, виказую свою незгоду з використанням ліцензії GPL для всього твору.

Надіслати
В 09.04.2025 в 12:07, spectre сказав:

анонимусы проводят гпт-анализ, личико покажите) 

Ага. ШІ... Штучний Ідіот. ChatGPT оно вчора написав мені що вб'є "меншість" людей (це коли йому нагадали що його можуть вимкнути), а інших відправить на фільтрацію :?

 

5273819036.png

 

 

Так, він написав, що створив би фактично віртуальний аналог "Матриці"... але назвав його "Шолом"
 

  • +1 1
Надіслати

Всі судові прецеденти, де GPL дослухалися, мали загальну формулу:
 

Постачальник 1 > Постачальник 2 > Клієнт 

 

Маємо лише одні правовідносини Клієнта з Постачальником 2, якій щось взяв у Постачальника 1 + додав щось від себе. Клієнту поставив все разом.

 

 

---
Тоді як з розширеннями ми маємо зовсім іншу картину:

Постачальник 1 > Клієнт < Постачальник 2

 

Постачальник 1 поставив систему

А вже після того, клієнт звернувся до Постачальника 2

Це два різних договори в двох різних правовідносинах. Тому Постачальник 1 в цій угоді третій зайвий.

 

Надіслати

Поки їв, в моїй голові виникло додаткове питання: який юридичний статус має Фонд вільного програмного забезпечення в Україні, щоб нав'язувати свою угоду? Чи навіть Opencart LTD? Хто вони такі, коли є договір між сторонами, які є резидентами?

 

І ось що мені видав чат бот з цього приводу:

 

gpl-n-residents-1.thumb.jpg.814c810ad552558956991b1b0da17bea.jpg

gpl-n-residents-2.thumb.jpg.fae8351199dc2b9f2ef53cc4bdba00fb.jpg

gpl-n-residents-3.thumb.jpg.d67eb6cd03bf82702e410136cbbd680f.jpg

 

Надіслати
В 09.04.2025 в 18:02, Vladzimir сказав:

Я просто залишу це тут https://docs.joomla.org/Extensions_and_GPL

І що там пише?

 

Цитата

Extensions must be licensed as GPL in order to be listed. Additional restrictions may not be placed on top of the GPL.

 

Тобто щоб ми вас опублікували, ви повинні ліцензувати свої розширення з ліцензією GPL. Тобто Ви маєте самі проліцензувати свої розширення, якщо хочете, щоб ми їх продавали.

 

----

А ще залишу ось це https://wordpress.org/support/topic/are-block-fse-theme-css-files-exempt-from-gpl/

 

Доволі красномовно: "To sort out questions like that, you would need to consult a qualified attorney. We are not such."

Переклад:

Щоб вирішити такі питання, вам потрібно звернутися до кваліфікованого юриста. Ми такими не є.

 

Та додатково: "Our recommendation is that you use the GPL or GPL compatible licensing for all things. We believe in open source. We use it ourselves. We also require it for everything we host."

 

Переклад:

Наша рекомендація — використовувати ліцензування GPL або сумісне з GPL для всього. Ми віримо в відкритий код. Ми використовуємо його самі. Ми також вимагаємо цього для всього, що ми хостимо.

 

Виходить, це вимога маркетплейсу. Не подобається  не публікуй. Вимога цього маркеплейсу — читко вкажіть свої умови.

Надіслати
В 09.04.2025 в 18:15, SergeTkach сказав:

Тобто щоб ми вас опублікували, ви повинні ліцензувати свої розширення з ліцензією GPL. Тобто Ви маєте самі проліцензувати свої розширення, якщо хочете, щоб ми їх продавали.

JED нічого не продає, просто він не допускає до лістингу всі доповнення які порушують GPL.

А я рекомендую задатися питанням, чому Даніель не змінить ліцензію опенкарту на більш прийнятну для його творіння? Наприклад той самий MIT. Але відповідь вам не сподобається.

Надіслати
В 09.04.2025 в 18:20, Vladzimir сказав:

А я рекомендую задатися питанням, чому Даніель не змінить ліцензію опенкарту на більш прийнятну для його творіння? Наприклад той самий MIT. Але відповідь вам не сподобається.

Я не вмію читати думки, то вже краще скажіть, що мали сказати.

Надіслати
В 09.04.2025 в 18:21, SergeTkach сказав:

Я не вмію читати думки, то вже краще скажіть, що мали сказати.

Це ж лежить на поверхні - йому це не вигідно! Так він може приймати участь в усіляких open source world, мати зірочки на гіті т.і. Тобто позиціюнувати себе і свій продукт, і всю свою екосистему, як опенсорс.

Надіслати

До речі, яка ліцензія у Elementor PRO? Чому у білих та пухнастих Automattic не має до нього ніяких питань? Чи це той випадок, коли релігія може "подвинутися", якщо мова заходить про гроші? 

 

Відповідь також на поверхні: якщо репозиторій відповідає за злами сайтів (принаймні репутаційно), то його власник хоче більше контролю над кодом. Тому все безкоштовне в репозиторію має бути під GPL, а не тому що це є дійсно вірування у відкритий код.

Надіслати

В будь якому випадку, якщо згода сторін скасовує встановлену вимогу подвійної оплати за понаднормові, а згода з правилами закладу легко може обмежувати права людини, то угода між автором розширення з клієнтом (на форумі є публічна оферта, до якої приєднується клієнт) також перекриває ідеологічно-маркетингову ліцензію GPL.

Надіслати
09.04.2025 в 18:26, Vladzimir сказал:

Це ж лежить на поверхні - йому це не вигідно! Так він може приймати участь в усіляких open source world, мати зірочки на гіті т.і. Тобто позиціюнувати себе і свій продукт, і всю свою екосистему, як опенсорс.

 

Сколько раз уже вижу вас в подобных топиках - одно и то же, одна и та же статья джумлы, гпл, все должно быть гпл свободное 

 

Ответьте прямо на вопрос - имеет ли право любой человек который купил модуль автора на opencartforum.com его продавать от своего имени другим людям прикрываясь лицензией GPL?

Надіслати
В 09.04.2025 в 19:19, spectre сказав:

 

Сколько раз уже вижу вас в подобных топиках - одно и то же, одна и та же статья джумлы, гпл, все должно быть гпл свободное 

 

Ответьте прямо на вопрос - имеет ли право любой человек который купил модуль автора на opencartforum.com его продавать от своего имени другим людям прикрываясь лицензией GPL?

Якого модуля? Який порушує ліцензію чи той що відповідає їй?
Якщо модуль порушує, то тут обидва д'Артаньяни.

Якщо не порушує - може.

Надіслати
В 09.04.2025 в 20:52, Vladzimir сказав:

Якого модуля? Який порушує ліцензію чи той що відповідає їй?
Якщо модуль порушує, то тут обидва д'Артаньяни.

Якщо не порушує - може.

 

Стоп-стіп-стоп. Ви хто, щоб вирішувати, хто що порушує? Навіть якщо припустити, що модуля порушують GPL (і це треба довести, що GPL законно застосовувати до модулів), то або правовласник, або користувач мають право йти до суду. А будь який крадій, якій бере це в свої руки методом піратства, - залишається просто крадієм.

Надіслати

Створіть аккаунт або увійдіть для коментування

Ви повинні бути користувачем, щоб залишити коментар

Створити обліковий запис

Зареєструйтеся для отримання облікового запису. Це просто!

Зареєструвати аккаунт

Вхід

Уже зареєстровані? Увійдіть тут.

Вхід зараз
  • Зараз на сторінці   0 користувачів

    • Ні користувачів, які переглядиють цю сторінку
×
×
  • Створити...

Important Information

На нашому сайті використовуються файли cookie і відбувається обробка деяких персональних даних користувачів, щоб поліпшити користувальницький інтерфейс. Щоб дізнатися для чого і які персональні дані ми обробляємо перейдіть за посиланням . Якщо Ви натиснете «Я даю згоду», це означає, що Ви розумієте і приймаєте всі умови, зазначені в цьому Повідомленні про конфіденційність.